Директор, на якого чекає українська школа

Зміни вже стали звичним словом для директорів та вчителів. Це і щоденна реальність, і щоденний виклик, особливо зважаючи на ряд обмежень, які існують в системі освіти сьогодні, ускладнюючи роботу шкіл.
Вчителі та директори, які прагнуть розвиватися та розвивати школу, перебувають  у безперервному процесі впровадження змін, часто не розрізняючи зміни, які лише прикрашають чи покращують вже існуючі процеси, від змін, які можуть перевести школу на якісно інший рівень розвитку.
Директори, що пілотували програму з організаційного розвитку шкіл «Школа 3.0», зазначають, що викликом для них сьогодні є саме перехід від ролі наглядача та контролера до управлінця, який більше делегує, опирається на команду та довіряє їй. Директори прагнуть стати фасилітаторами процесу взаємодії вчителів, батьків, учнів та вміти/могти надавати і отримувати зворотний зв’язок. Одноосібне прийняття рішень та нестачу командної роботи вчителів і розуміння, що у шкільних умовах може означати робота команди, директори визнають факторами обмеження розвитку школи, які вони роблять спроби долати щодня.
.........Детальніше тут