9 інноваційних шкіл планети

Скоріше за все, школи, в яких навчалися ми всі, мало чим відрізнялися один від одного. Ми приходили на заняття п'ять або шість днів на тиждень, чесно відсиджували за партою півдня, здавали тести, писали контрольні, отримували оцінки та йшли додому з цілим списком домашніх завдань. Але існують школи, в яких методи навчання абсолютно відрізняються від тих, до яких ми звикли, і з кожним роком їх стає все більше. Сьогодні ми розповімо вам про найбільш вражаючі з них.
Saunalahti, город Еспоо, Фінляндія 


На 10500 квадратних метрів знаходяться початкова і середня школи, дошкільне відділення, дім молоді, театральний зал, їдальня, бібліотека, спортивний зал і багато іншого. Навчання проходить в розслабленій атмосфері. Кожна дитина сидить як хоче і де хоче, а спілкування між учнями під час уроку заохочується.Такі школи змінюють соціальну ситуацію в районі в цілому, тому що дають людям розвиватися в будь-якому напрямку в майстернях, клубах за інтересами та спортивних комплексах. В результаті цього у дітей, які навчаються в цій школі, повністю зникли неврози, депресивні синдроми і в декілька разів підвищилася успішність. Всі щасливі та посміхаються. Ну а що може бути дорожчим за дитячу посмішку?).......Детальніше

День Вишиванки в Клубівській ЗОШ I - III ст.

 

 

Цікаві факти про шкільну освіту у різних країнах світу

 Шкільна освіта є тією базою, на фундаменті якої будується якщо не професійне життя людини, то принаймні її можливість обрати майбутню спеціалізацію вищої освіти. Але при цьому шкільна пора має немало особливостей у різних країнах світу. Іноді йде мова саме про тонкощі системи викладання, а інколи — про особливості менталітету народів далеких країв, що теж відображається на навчальному процесі.

Азія, Америка, Європа — кожна частина світу має щось особливе, коли йде мова про шкільну освіту. Немало є й цікавих традицій. Наприклад, в Уругваї шкільного вчителя вітають поцілунком. Це не вважається фамільярністю, адже у цій країні дружній поцілунок у щоку — звичайний спосіб дружнього вітання. А у Японії у кожній школі є свій дієтолог. Таким чином країна намагається турбуватись про здоровʼя підростаючого покоління. Це особливо важливо та доцільно, враховуючи великі навантаження на школярів. Є й традиції, які здаються дивними та навіть неприємними для представників більшості народів. Наприклад, у школах Північної Кореї існує досі сильна пропаганда ненависті до США та інших капіталістичних країн. Дітям дають стріляти з іграшкової зброї у портрети політиків Америки та вчать пісень, в яких ті висміюються.
Але якою б цікавою чи дивною не була та чи інша культура, для нас важливо, як це відображається на результаті навчального процесу.

Думати про працевлаштування ніколи не рано

«Багато хто вчить, але ми — виховуємо джентльменів», — ці слова одного директора британської школи дуже добре характеризують підхід тамтешніх педагогів до навчального процесу. Здається, що нинішнім школярам ще зовсім рано думати про майбутню професію. Мало хто з учнів не те що молодшої, а й навіть середньої школи дійсно обрав свій майбутній фах. А навіть якщо й обрав, то скоріше за все рішення ще зміниться за майбутні роки.
Але незалежно від того, яку професію обере нинішній школяр, деякі навички йому знадобляться в будь-якому разі. Чиновники Великобританії дослідили статистику успішних спроб працевлаштування молодих кадрів і прийшли до висновку, що під час співбесід особлива увага звертається на грамотність мови майбутніх працівників. Тому було прийняте досить цікаве рішення: запровадження культури грамотного спілкування у школі. Відтепер учні Великобританії на уроках із вчителями мають використовувати виключно офіційну англійську мову. Бажано також, щоб і у розмовах між собою вони уникали сленгів та просторічної лексики. Що ж, така турбота про дітей не може не викликати радість, але навряд за допомогою таких нововведень вдасться ефективно боротися зі сленгом — невідʼємною частиною мовної культури Англії. Хоча тільки час покаже.

Школа, де не задають домашніх завдань

Як не люблять наші школярі «домашку»! Мало того, що за партою треба висидіти по кілька уроків на день, так потім ще й вдома від підручників не позбавитись! Така неприємність є звичною частиною шкільного життя більшості учнів у світі. Але ж хіба наявність домашнього завдання не відбиває у дитини бажання навчатись? У Швеції впевнені — відбиває.
Тому там відкрили цілу мережу з 13 шкіл, де нема ані домашніх завдань, ані навіть розкладу занять у звичному сенсі цього слова. Ці школи були відкриті організацією Vittra. Діти там навчаються у своє задоволення, а «класи» мають вигляд ігрових кімнат, де є зручні канапи, діти можуть вільно спілкуватись між собою і займатись тими предметами, які їм подобаються — поки не набридне. Наскільки ефективним є такий експериментальний підхід? Відповідь на це питання може дати тільки час, але поки що ця мережа шкіл залишається вельми популярною, хоча державна система освіти, здається, не збирається приймати такий формат навчального процесу.

Лібералізм та розуміння

Інша північна Європейська країна, Фінляндія, теж може вважатись дуже ліберальною до учнів. Хоча певних радикальних змін у програмі навчання там нема, є ціла низка особливостей у стосунках між вчителем та учнем. Зокрема, вчителі не викликають дітей до дошки, якщо ті... не хочуть виходити. Простого небажання відповідати на питання вчителя достатньо, щоб дитину залишили у спокої і без поганої оцінки. Це зменшує стрес від перебування у школі для дітей молодшого віку, але зі старшими працює іншим чином. Справа в тому, що відмовитись підходити до дошки для підлітка — значить проявити свою легкодухість. Тож здебільшого учні середньої та старшої школи Фінляндії цим своїм правом не користуються, або ж роблять це не з примхливості, а через серйозні обставини. До речі, у цій країні до школи діти йдуть не раніше, ніж їм виповниться 7 років.

За прогули — штраф

А от у Німеччині ліберальність у шкільній освіті не особливо розповсюджена. Принаймні це стосується не стільки дітей, скільки їхніх батьків. Справа в тому, що в цій країні на законодавчому рівні заборонена домашня освіта. Можливо, причина полягає в тому, що педантичні німецькі чиновники не впевнені у якості такого способу викладання. Так чи інакше, але навіть за пропуски шкільних занять може бути накладений грошовий штраф. Звісно, платять його батьки, а не діти, адже саме старші члени сімʼї відповідають за навчання своїх нащадків. Коли освіта починається змалечку А от програма шкільної освіти Франції є безперечно ефективною. Принаймні статистика стверджує, що середня освіта в цій країні вважається однією з найкращих у Європі. Але для нас її програма може здатись трохи своєрідною. Освіта там починається з 3-4 рочків, і це не дитячий садок, а повноцінна школа, хоча й педагоги там працюють разом з психологами. Велику увагу саме приділяють розвитку памʼяті, зосередженості та моторних навичок дитини.
У 5 років діти обовʼязково вчаться читати. Грамотність у Франції чи не стовідсоткова саме завдяки цьому освітньому стандарту. Загалом початкова школа у Франції триває на диво довго — цілих пʼять років. Середня школа називається коледжем, і освіта там займає вже менше — чотири роки. А от після цього навантаження досить різко збільшується. Старша школа називається ліцеєм. Її закінчує тільки 80% учнів — надто складна, і навантаження на молодь йде, як на дорослих. З іншого боку ліцей — це вже досить вузька спеціалізація з предметів, які дитина вивчатиме в університеті. Якщо підліток зможе успішно закінчити ліцей (тобто старшу школу), вступ до ВНЗ зазвичай вже не є проблемою.

Освіта дітей з віддалених селищ

Але Франція — країна розвинута. Вона може собі дозволити розробляти багатоступеневу систему шкільної освіти, завдяки якій вдається кожного року випускати у світ майбутніх професіоналів. Але що робити країнам менш розвинутим? Уряд Мексики знайшов спосіб, як без надмірних інвестицій подолати безграмотність у віддалених куточках країни. Там були створені так звані школи для общин. Вони розраховані на малі селища, нетрища, села у глушині, котрих у Мексиці біля 40 000. Звісно, кваліфікований та професійний вчитель не зголоситься їхати кудись у віддалений хутір, щоб кілька років навчати з десяток дітей. Тому у якості педагогів там працюють студенти, яким потрібні гранти на навчання. Вони живуть у цих селищах, де працюють за зовсім малу заробітну плату біля року або двох. В результаті цієї державної програми студенти вивчили біля 300 000 дітей. Ця програма є вигідною і для молодих вчителів, адже в обмін на їхні послуги в якості викладачів, уряд надає їм грошову допомогу, завдяки якій вони можуть продовжити навчання навіть у престижних університетах країни.

Здоровий дух допомагає у навчанні

Тоді як європейські чиновники роздумують про методики оптимізації навчального процесу, а менш розвинені країни розробляють свої методи боротьби з неграмотністю, Вʼєтнам звертає увагу на іншу сторону розвитку людини — духовну. Для цього у школах цієї країни ввели додатковий предмет — йогу. Звісно, успіхи на заняттях з йоги ніяк не оцінюються, але предмет є обовʼязковим і дуже корисним для дітей. Заняття починається з медитації у позі лотоса. Діти також вивчають основні пози йоги для початківців. Завдяки гнучкості дитячого тіла проблем не виникає, тож уроки такого роду проходять без напруження. Дітям у свою чергу цікава гімнастика, а духовна складова допомагає позбавитись стресу, побороти відчуття тривоги, а також розвинути вміння концентруватись на меті. В результаті успіхи у навчанні зростають. Вчителі йоги не тільки дають дітям інформацію про пози та дихальні вправи, а й розповідають філософські притчі та історії, зрозумілі для школярів.

                   

Кілька народних висловів про директорів:

Як відомо , шеф не запізнюється - він затримується, шеф не спить - він відпочиває, шеф не їсть - він харчується/

    За статистикою в нашій країні - 74 % директорів - це чоловіки і лише 26 % жінки. Що цікаво, в Америці відсоток жінок- директорів досягає 40%.

    - Директорами НЕ народжуються, а стають! Психологи з'ясували, у кого найбільше шансів стати успішним директором. Це людина, яка обов'язково вміє доводити почату справу до кінця, яка вірить в успіх і вміє на нього працювати........Детальніше

Гриневич: Реформа освіти забере бюрократію з шкіл:

Я думаю, що добровільна сертифікація вчителів обов’язково включатиме незалежне тестування зі знання власного предмету. Після ухвалення закону буде вироблятися сертифікація і з 2018-го її впроваджуватимуть у життя.

Про це в ефірі програми HARD з Влащенко (в ефірі 19:30-20:30 на телеканалі ZIK) заявила Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України. Пані Гриневич також пообіцяла появу центрів, які спеціалізуватимуться на дистанційній середній освіті. «У законі про освіту ми визнаємо домашнє навчання. Ми провели проект, присвячений дебюрократизації – і готуємо процедуру, яка дасть можливість не вести подвійної бухгалтерії і не заповнювати паперовий журнал», – зауважила Гриневич.  Окрім того, міністр освіти і науки пообіцяла оновлення обладнання для шкіл. «Минулого року Міносвіти спільно з органами місцевого самоврядування видало 200 мільйонів гривень для обладнання природничих кабінетів. Цього року дали вже 300 мільйонів гривень. Це дуже мало – очевидно, що навіть не 10%, бо обладнання старіє, але це має стати постійним процесом», – вважає Лілія Гриневич.

---

Міністр дала пораду батькам на той випадок, якщо їх не пропускають до школи. «Така поведінка директора незаконна, бо батьки мають право зайти і подивитись, у яких умовах навчається дитина. Але якщо вони заходять під час навчального процесу, то це створює незручності. Крім того, потрібно контролювати ситуацію у школах», – зауважила очільниця міністерства.  Батьківський комітет, натомість, може делегувати власних представників для огляду навчального закладу. «Якщо існує батьківський комітет, який збирає внески, то при цьому питання, чому він не впливає на витрату коштів і на внутрішній розпорядок школи. Тому я пропоную батькам, які не мають доступу до освітнього середовища їхніх дітей, звертайтесь до органів місцевої влади, а якщо не почують – звертайтеся до міністерства, ми будемо з’ясовувати обставини», – пообіцяла міністр.

Що змінить закон про інклюзивну освіту?
 Євген Павлюковський: Чи правда, що 10% український дітей потребують інклюзивної освіти?
Лариса Самсонова: Точної цифри ніхто не знає, але ми можемо сказати, скільки дітей навчається в інтернатах, скільки дітей навчається вдома і скільки взагалі не навчається.
За 2015-2016 рік в інтернатах навчалося близько 40 тис. дітей, а на інклюзивній формі ― 2700 дітей, на індивідуальній ― близько 11 тис. дітей, не навчається ― також близько 11 тис. дітей.
Казали, що 11 тис. дітей не навчалися через складність своїх захворювань, але це дуже дивно, тому що до кожної дитини має застосовуватися індивідуальний підхід. Якщо у неї важкі форми захворювання, показане навчання вдома чи в лікарняних умовах. Але право на освіту гарантоване у Конвенції про права інвалідів......Далі

Вчителі Клубівської ЗОШ I - III ст. відвідали парк Софіївка...

Завдання моніторингу учнів 4-х класів пройдуть апробацію

3 травня 2017 року починається апробація завдань для моніторингу початкової освіти – дослідження читацької та математичної компетентностей учнів четвертих класів. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.
За повідомленням МОН, результати апробації не оприлюднюватимуть і за ними не оцінюватимуть рівень навчальних досягнень школярів чи окремих шкіл. Метою апробації є підготовка якісних завдань для моніторингу, який проводитимуть для оцінювання якості роботи початкової школи в Україні.......Далі

 

Все для випускника та абітурієнта 2017 року

Матеріали для випускників загальноосвітніх навчальних закладів щодо державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання та вступу до вищих навчальних закладів України............Далі

Гриневич: майбутнє за спільнотами вчителів

Швидкого розвитку новацій у школі не буде без об'ємного поширення прогресивних ідей. На цьому, за підсумками своєї участі в освітньому форумі EdCamp, що відбувся у Харкові, наголосила міністр освіти Лілія Гриневич.
«Харківський вчительський EdCamp вразив прогресивними педагогами, цікавими експертами, відвертими розмовами - загальною синергією зусиль навколо ідеї нової школи та якості навчання», - зазначила міністр у своєму Facebook.
Вона також висловила переконання, що майбутнє за сильними спільнотами вчителів, і саме таку спільноту в Україні формує EdCamp......Далі