МОН реформує систему зарплат учителів

До кінця квітня Міністерство освіти має розробити концепцію реформування системи заробітних плат вчителів. Про це в інтерв'ю Українській правді. Життя сказала міністр освіти і науки Ганна Новосад.
За її словами, будь-які зміни мають мати під собою фінансове підґрунтя.
«Ключове, на чому базуватимуться майбутні зміни по заробітній платі, – це оптимізація надбавок у сторону збільшення окладу і зменшення кількості надбавок. І почнемо ми з надбавки за престижність праці, яка однією з перших має бути інтегрована в оклад. Оті граничні 30%, які виплачуються як надбавка, мають перейти в оклад заробітної плати», - сказала міністр.
Також вона розповіла про проблему невистачання субвенції на покриття заробітних плат у деяких регіонах.
«Перша причина у поганій мережі шкіл, небажанні місцевої влади працювати над тим, аби дійсно школи були більшими, аби у них була достатня наповнюваність класів. Їм просто не вистачає грошей, оскільки їхні фактичні видатки не сходяться з тими, які їм розрахувала держава. Як це працює? Ми розраховуємо освітню субвенцію з тих коштів, з яких платять зарплату відповідно до формули розподілу.
Вона серед інших критеріїв враховує щільність населення, кількість учнів. Відповідно до неї ми нараховуємо кошти. Дуже часто, особливо в тих областях де багато маленьких шкіл, де фактична наповнюваність класу менша, аніж розрахункова, тому і не вистачає коштів», - зазначила Ганна Новосад.
Вона повідомила, що це є системна проблема в окремих регіонах.
«Ми щороку йдемо назустріч і робимо перерозподіл освітніх субвенцій, щоб покрити цей дефіцит, але у тих областей, в яких нормальна мережа шкіл і в яких фактична наповнюваність збігається з розрахунковою, у них таких проблем немає. Із держбюджету ми виплачуємо дві частини зарплати: оклад, а також престижність. Завжди проблема є з престижністю», - сказала міністр.
Вона наголосила, що з держбюджету держава платить 25% за престижність, а гранична її межа – це 30%. Дуже часто на місцях платять тільки 5%, хоча отримують з бюджету 25%.
«А все, що зекономили на вчителях, місцева влада направляє на матеріальні поліпшення чи інші потреби. Вони важливі, але все-таки це кошти на зарплату.
І, власне, тому та концепція реформування зарплати, яку ми зараз розробляємо, базується на тому, що нам потрібно уніфікувати надбавки з однією важливою метою: вчитель не має залежати від маніпуляцій із нарахуваннями на місцях», - наголосила Ганна Новосад.

МОН планує оптимізувати надбавки вчителям у сторону збільшення окладу і зменшення надбавок

Новосад: про масове звільнення учителів не йдеться

Переведення учителів пенсійного віку на роботу за строковими контрактами, що передбачено новим законом «Про загальну середню освіту» не означає масових звільнень.
Про це в інтерв'ю Українській правді. Життя сказала міністр освіти Ганна Новосад.
«Це не означає, що ми говоримо про масове звільнення. Це абсолютно не так. Директор закладу матиме можливість визначати, продовжувати після цього року контракт, чи ні. Якщо людина, яка, перебуваючи на пенсії, якісно виконує роботу, її контракт можна і потрібно продовжити», - зазначила міністр.
Разом з тим, вона наголосила, що ця норма закону є можливістю для директорів шкіл відкривати шлях молодим вчителям.
«Це повноваження, яке належить до прав директора визначати, з ким він чи вона продовжує контракт. Але оскільки директори також переводяться на контракт, вони мають бути природно зацікавлені у тому, аби у них були фахові вчителі. На відміну від вчителя, на директора чекає обов’язковий конкурс на посаду, де він муситиме довести власну ефективність, а вона дуже залежить від вчительського складу школи», - сказала Ганна Новосад.
За її словами, за допомогою закону його автори намагались запровадити максимум інструментів, які природно мотивують усіх учасників освітнього процесу працювати на результат.

Уряд спрямував 504 млн на інклюзивну освіту

У 2020 році Кабінет Міністрів спрямував понад 504 млн грн на розвиток інклюзивної освіти у закладах професійної освіти, школах та дитячих садках. Постанову, яка визначає скільки коштів отримає кожна область і на що їх витратять, була ухвалена 26 лютого.
За словами міністра освіти Ганни Новосад, якісна освіта має бути доступною для кожного учня, незалежно від національності, місця народження чи особливостей освітніх потреб дитини.
«Це наше глибоке переконання, і тому ми продовжуємо послідовний розвиток інклюзивної освіти в Україні. Якщо на початок 2019 року в нас було трохи більше 12 тис. дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, то на початок 2020 ця цифра склала 19 345 учнів. Фактично ми бачимо зростання на 61,2% впродовж лише 2019 року. Для нас це надзвичайно потужний і важливий показник», – зазначила міністр.
Місцева влада зможе витратити виділені кошти на оплату корекційно-розвиткових занять і придбання спеціальних засобів корекції.
«Цією постановою ми, зокрема, вносимо зміни до вже існуючого Порядку надання субвенції для підтримки осіб з особливими освітніми потребами. Вони нададуть місцевій владі більше повноважень для перерозподілу субвенції. Наприклад, за ці кошти тепер зможуть закуповувати обладнання для інклюзивно-ресурсних центрів, які будуть відкриті цього року», – пояснила Ганна Новосад.

Горіло тіло, тріщало волосся,
Життя із часом димом знялося,
А люди в сумі, а люди кличуть
Підбитим птахом до нас кигичуть.
На чорних плитах у сльозах квіти
Ще досі чути як плачуть діти,
Як плаче мати, як стогне батько,
Таке не можна нам забувати!

1944-2020р.р.

День пам’яті

ТРАГЕДІЯ СЕЛА КЛУБІВКА

ЗГАДУВАТИ БОЛЯЧЕ – ЗАБУТИ НЕ МОЖЛИВО

СЛІД ЗВІРА

На карті населений пункт зазначений, а насправді його немає. На обпаленій вогнем землі чорніють купи щебеню та пічні труби.

         Усього 600 дворів спалив проклятий німець, стер з лиця землі велике українське село Клембівку.

         У цей день карателі розстріляли кілька десятків радянських людей, розгромили все село. А ввечері у районі сусідньої станції з числа тих, кого вивезли, було розстріляно ще 75 чоловік. Доля решти невідома.

Ось що скоїли фашисти в селі Клембівка того страшного дня 24 лютого 1944 року.

24 лютого відбулася панахида у сільському храмі  за односельчанами, які згоріли заживо   до якої долучилися  вчителі та учні Клубівського ліцею.

21 лютого була проведена година – спогад «Трагедія, історія, пам’ять» на яку була запрошена дитина  - війни вчителька – пенсіонерка Рижко Марія Миколаївна та учні 5 класу Клубівського ліцею.

На все життя Марія Миколаївна запам’ятала жахливу розповідь своєї мами, яка сталася 23 та 24 лютого 1944 року.

МОН: місцева влада зможе платити повні надбавки вчителям

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про спрямування додаткових 2,2 млрд для виплати заробітних плат вчителям, що дозволить місцевій владі сплачувати повні надбавки вчителям за престижність праці, а також премії. Про це повідомила міністр освіти Ганна Новосад, коментуючи урядове рішення.
За словами міністра, виплата коштів педагогам вперше здійснюватиметься із розрахунку реальної кількості учнів, а не за торішніми даними.
«Зараз ми вперше за 4 роки при розрахунку кількості коштів на зарплати вчителів врахували дані не минулого, а цього навчального року. Оскільки у формулу, за якою розраховується заробітна плата, закладається показник наповнюваності класу, ці дані суттєво впливають на формування бюджету. Гроші, які ми зараз «докинули» на місця, не вплинуть на ставку чи обов’язкові виплати. Однак вони дозволять місцевій владі платити повну надбавку за престижність та премії», – наголосила Новосад.
У Міносвіти інформують, що завдяки спрямованим коштам бюджети міст обласного значення збільшаться на 933,6 млн, районні бюджети збільшаться на 588,4 млн, а бюджети об’єднаних територіальних громад збільшаться на 712,3 млн.
«Хочу підкреслити, що це рішення ніяк не вплине на вчителів, яким міська влада й до цього виплачувала усі надбавки та премії. До таких міст, наприклад, належить Київ. Разом з тим, ми маємо намір змінити підхід до виплати зарплати вчителям, збільшивши базову ставку. Я переконана, що це зробить професію вчителя більш захищеною і створить запобіжники для місцевої влади, яка часто маніпулює надбавками серед працівників-бюджетників», – повідомила міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Уряд виділив 1,4 млрд грн на розвиток НУШ

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про перерозподіл з державного бюджету на місця 1,4 млрд грн на розвиток Нової української школи. Відповідна постанова прийнята під час урядового засідання.
Кошти будуть спрямовані на закупівлю обладнання та матеріалів для початкових класів і пілотних шкіл, а також на розвиток учителів.
За словами міністра освіти Ганни Новосад, реформа НУШ є одним із основних пріоритетів нашого уряду.
«Цього року нам вдалося збільшити субвенцію на 17% у порівнянні з минулим роком, і тепер вона складає понад 1,4 млрд грн. Загалом же цього року держава планує інвестувати у розвиток шкіл понад 7,5 млрд грн», – зазначила міністр.
У Міносвіти повідомляють, що основна частина субвенції (1,03 млрд) буде використана для закупівлі засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи. Із цією ж метою 25 млн грн отримають школи, які пілотують Державний стандарт початкової освіти.
Понад 361 млн грн субвенції буде інвестовано у розвиток педагогів, зокрема, на підвищення кваліфікації вчителів 5-11 класів та на проведення супервізії.
Окрім того, частину субвенції також буде використано на професійний розвиток директорів шкіл та їхніх заступників, вчителів початкової школи, іноземних мов, асистентів учителів і тих педагогів, які викладають кілька предметів.
Закупівля і доставка засобів навчання та обладнання для початкової школи здійснюватиметься на засадах співфінансування.
Для закладів, які фінансуються з обласних бюджетів та знаходяться у Києві, містах обласного значення та ОТГ з центром у таких містах, співвідношення становитиме 70% ресурсу субвенції та 30% коштів місцевих бюджетів.
Для шкіл в ОТГ і районах – 90 і 10%, у селах і селищах зі статусом гірських, а також населених пунктах на лінії зіткнення – 95% і 5% відповідно.

Уряд надав 3,5 млрд на розвиток опорних шкіл

Уряд надав субвенцію у 3,5 млрд грн для реалізації програми «Спроможна школа для кращих результатів». Планується, що реалізація програми сприятиме розвитку опорних та великих шкіл.
За словами міністра освіти Ганни Новосад, урядова програма і кошти, виділені на неї, допоможуть школам стати більш безпечними і комфортними для учнів та їхніх батьків, вчителів та адміністрацій шкіл.
«Ремонт або завершення будівництва, закупівля обладнання та створення навчальних кабінетів, оновлення інтер’єрів у шкільних приміщеннях – ось можливості, які надає ця субвенція школам. Цього року вона складає 3,5 млрд грн, і ми ставимо собі завдання щороку збільшувати її обсяг», – зазначила міністр.
У Міністерстві освіти повідомляють, що на фінансування проектів у рамках реалізації програми «Спроможна школа для кращих результатів» зможуть претендувати будь-які опорні школи та інші школи, у яких здобувають освіту не менше 350 учнів.

Спроможна школа: як отримати субвенцію держави

Понад третини вчителів працюють на межі виснаження

Майже кожен другий учитель не отримує задоволення від своєї роботи. Про це свідчать результати опитування, що було проведено освітнім проектом Прошколу.
Однією з головних причин незадоволення вчителів власною діяльністю є брак мотивації.
53% педагогів працюють з відчуттям постійної втоми, а 39% взагалі знаходяться на межі виснаження.
Також 17% учителів підтвердили, що з ними траплялись панічні атаки. Разом з тим,  19% вчителів відмітили, що відчувають ентузіазм та натхнення, у той час, як лише 6% — апатію.
Автори дослідження наголошують, що зазначені дані аж ніяк не говорять, що українські вчителі страждають від своєї роботи, але цифри свідчать, що варто знайти метод мотивації та підтримки викладачів та школи. Адже платнею в 4 600 грн навряд чи можна надихнути на роботу, яка вимагає максимальної віддачі.
На психологічний стан учителів впливають і умови праці, оскільки досі в деяких школах немає ані туалетів у приміщеннях, ані належного опалення.
Інша причина в тому, що вчителі досі мають більше обов’язків, аніж здатні взяти на себе.
«Педагоги мусять брати участь у вихованні дітей, соціалізації, розвивати їх емоційний інтелект, розв’язувати конфлікти та часто — підтримувати та мотивувати дітлахів, яких називають «складними». Як виявилося 49% викладачів щодня контактують із важкими дітьми — тими, які постійно провокують, порушують дисципліну, булять інших (а не рідко й самого вчителя), відмовляються вчитися — і це теж частина роботи», - зазначають автори дослідження.
Як виявилось майже 94% учителів жодного разу не відвідували психолога, навіть шкільного. І це при тому, що 40% не знають, як стабілізувати свій емоційний стан.

Системі науки загалом потрібен ремонт, - Новосад

Ремонт потрібен не лише приміщенням, де працюють науковці, а нашій системі управління та фінансування науки загалом. Про це, під час вручення премії Президента України для молодих вчених, сказала міністр освіти і науки Ганна Новосад.
За її словами, сьогодні наука часто фінансується за залишковим принципом, а наявні ресурси розподіляються неефективно.
Міністр додала, що вже сьогодні завдяки реформі системи фінансування вищої освіти університети, які мають кращі наукові результати, отримали більше ресурсів.
«Сьогодні тут серед лауреатів премії Президента я бачу багато науковців з наших університетів. Сумський аграрний університет, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, Національний університет біоресурсів і природокористування України – усі ці заклади отримали більше фінансування завдяки досягненням у сфері науки. Я бачу науковців Дніпровської політехніки, які сьогодні теж отримують нагороду. Цьогоріч ваш університет отримав додатково 24,3 млн грн загального фінансування. При цьому 12 млн гривень – це суто ваше досягнення, адже їх університет отримав саме за рівень наукових досліджень закладу», – розповіла Новосад.
Вона висловила надію, що найближчим часом реформа розпочнеться і в Національній академії наук та галузевих академіях, які сьогодні самоврядні.
«Розвиток дослідницької інфраструктури, зміна стимулів фінансування та реформа управління наукою, нові умови для трансферу технологій – це основні напрями подальшого розвитку науки в Україні. Ми рухаємося у цьому напрямку. Реформа має торкнутись також НАН та галузевих академій – це вже перезріле рішення», – додала Ганна Новосад.

Наступний навчальний рік оголошено Роком математики

Президент України Володимир Зеленський оголосив 2020/21 навчальний рік Роком математичної освіти в Україні. Відповідний указ оприлюднений Офісом Президента України.
Метою проведення Року математики в Україні є створення можливостей для рівного доступу українських школярів до сучасної та якісної математичної освіти та формування у них належного рівня математичної компетентності.
У рамках проведення Року математики Кабінету Міністрів України доручено забезпечити розроблення та затвердити комплекс заходів, який включатиме впровадження у навчання сучасних практико-орієнтованих засад, розроблення електронних навчальних ресурсів, створення умов для забезпечення сучасного рівня викладання математичних дисциплін, зокрема із застосуванням ефективних технологій формування та розвитку математичної компетентності учнів з урахуванням кращих вітчизняних та міжнародних практик.
Також має бути вивчений та впроваджений досвід держав, які демонструють високі показники з математичної компетентності за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA.
Окрім цього, Кабінету Міністрів доручено створити у школах умови для вивчення математики за індивідуальною програмою для учнів, які потребують додаткової підтримки в опануванні предмета, забезпечити належну організацію запровадження з 2021 року обов’язкового ЗНО з математики, розширити можливості для розвитку математичної компетентності учнів, зокрема через мережу математичних гуртків у школах, закладах позашкільної освіти, проведення літніх математичних шкіл для учнів та вчителів тощо.
Як відомо, ідея проведення Року математичної освіти в Україні була ініційована після оголошення результатів міжнародного дослідження математичної компетентності PISA-2018, в якому взяли участь українські школяри.

Новосад: діти втрачають мотивацію до вивчення математики

Більшість дітей почали втрачати мотивацію до навчання. Про це, коментуючи рішення оголошення наступного навчального року Роком математичної освіти в Україні, сказала міністр освіти і науки Ганна Новосад.
За її словами, останні 5 років для всієї освітньої спільноти було очевидно, що в Україні поглиблюється проблема з доступом до якісної математичної освіти.
«Ми маємо чудові результати з міжнародних олімпіад, і в цьому – величезна заслуга наших вчителів, але, на жаль, більшість дітей почали втрачати мотивацію до навчання. Очевидно, що року недостатньо, аби виправити всі проблеми з нашою математичною освітою. Але ми можемо впровадити найбільш нагальні й потрібні нашим дітям та освітянам новації, а також закріпити думку про те, що математика потрібна всім, бо вона – про наше щоденне успішне і заможне життя в сучасному світі», – відзначила Новосад.
Вона також наголосила, що не менш важливим завданням є створення спільноти вчителів, управлінців, бізнесу та експертів, які разом працюватимуть над промоцією математичної освіти незалежно від дат Року математики чи політичних змін.

1500 учителів вже подали заяви на сертифікацію

Cтаном на 29 cічня вчителі початкових класів подали 1 482 заяви для участі у сертифікації.
Граничну кількість заяв для проходження сертифікації вже вичерпано в Чернівецькій, Чернігівській, Сумській, Запорізькій та Волинській областях.
Реєстрація бажаючих взяти участь у сертифікації триватиме до 31 січня. Дата подання реєстраційних документів визначатиметься за відбитком штемпеля відправлення на поштовому конверті.
Учасники, які успішно пройдуть процес сертифікації, отримають доплату до заробітної плати протягом 3-х років та наступну кваліфікаційну категорію.

ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ