"Якщо людина не знає, до якого порту вона пливе, жоден вітер не буде їй попутним"
давньоримський філософ Сенека
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КЕРІВНИКІВ
За статистикою в нашій країні - 74 % директорів - це чоловіки і лише 26 % жінки. Що цікаво, в Америці відсоток жінок- директорів досягає 40%.
- Директорами НЕ народжуються, а стають! Психологи з'ясували, у кого найбільше шансів стати успішним директором. Це людина, яка обов'язково вміє доводити почату справу до кінця, яка вірить в успіх і вміє на нього працювати.
Шеф або директор це непроста посада. Йому доводиться постійно перебувати під пильною увагою підлеглих, конкурентів, партнерів. Найскладніше, що доводиться робити будь шефу - це приймати рішення і змушувати підлеглих діяти.
До мінусів посади відноситься ненормований робочий день. Гумористи навіть люблять жартувати з цього приводу: якщо будеш активно працювати по 8 годин на день, тебе зроблять начальником, і тоді працюватиме вже по 12. У підсумку, розмірений ритм життя порушується, і це не може не позначитися на відносинах з близькими.
До безперечних плюсів керівних посад відноситься високий соціальний статус і висока зарплата.
На одному популярному інтернет-порталі для пошуку роботи, існує непримітна кнопка. Якщо на неї натиснути, то на екрані тут же з'являється картинка з відкритим текстовим редактором Microsoft Word. Кнопка називається «бос паніка» , її можна натиснути, якщо в кабінет несподівано увійде директор.
За даними служб зайнятості, зайняти керівні пости хочуть майже 14 відсотків усіх бажаючих отримати роботу.
Цікаві підсумки опитування на тему "Яким має бути ідеальний директор?".
Для жінок - це обов'язково чоловік, розумний, уважний і турботливий. Таке рішення вони пояснюють збільшенням можливості працевлаштуватися. Ох, вже ця жіноча хитрість! Для чоловіків - це людина сильної волі, пунктуальна і принципова, відповідальна за слово справою. Цікавий той факт, що більшість опитаних людей різного віку та професії хочуть працювати у доброго, людяного керівника.
До шанування свого керівництва закликав ще давньокитайський філософ Конфуцій. Він впевнював підкорятися старшим за віком і званням, а також будувати свої взаємини з правителями на принципах добра і поваги.
Що стосується здоров'я та життя більшості керівників, то вони, за твердженням вчених, навряд чи можуть бути віднесені до категорії екстраякості. Виною тому стреси, високі емоційні та фізичні навантаження, колосальна відповідальність, часті відрядження тощо.
Зарахування до школи
Атестація педагогічних працівників: основні зміни
Індивідуальна підготовка та проходження атестації
Індивідуальна підготовка та проходження атестації
ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ В ШКОЛІ
МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОCВІТИ НА РІВНІ ЗОШ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ З ІНІЦІАТИВИ І ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ЇЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. БЕЗПОСЕРЕДНЄ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ ЗІ ЗБОРУ, СИСТЕМАТИЗАЦІЇ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ, НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ МОЖНА ПОКЛАСТИ НА ТИМЧАСОВІ РОБОЧІ ГРУПИ, СФОРМОВАНІ З ЧИСЛА ПРЕДСТАВНИКІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЛАНКИ ШКОЛИ, ЧЛЕНІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ, КЕРІВНИКІВ МЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ, ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ. ДО РОБОТИ МОЖНА ЗАЛУЧАТИ НА ДОГОВІРНІЙ ОСНОВІ ВЧЕНИХ І ФАХІВЦІВ, ЯКІ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ НАУКОВІ Й ОСВІТНІ УСТАНОВИ, ДОСЛІДНИЦЬКІ Й УПРАВЛІНСЬКІ СТРУКТУРИ.
МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОCВІТИ НА РІВНІ ЗОШ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ З ІНІЦІАТИВИ І ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ЇЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. БЕЗПОСЕРЕДНЄ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ ЗІ ЗБОРУ, СИСТЕМАТИЗАЦІЇ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ, НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ МОЖНА ПОКЛАСТИ НА ТИМЧАСОВІ РОБОЧІ ГРУПИ, СФОРМОВАНІ З ЧИСЛА ПРЕДСТАВНИКІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЛАНКИ ШКОЛИ, ЧЛЕНІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ, КЕРІВНИКІВ МЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ, ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ. ДО РОБОТИ МОЖНА ЗАЛУЧАТИ НА ДОГОВІРНІЙ ОСНОВІ ВЧЕНИХ І ФАХІВЦІВ, ЯКІ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ НАУКОВІ Й ОСВІТНІ УСТАНОВИ, ДОСЛІДНИЦЬКІ Й УПРАВЛІНСЬКІ СТРУКТУРИ.
Робота керівника охоплює багато сфер діяльності і однією з основних ділянок діяльності є вміння правильно оформлювати ділову документацію.
Згідно з ними документ повинен:
— надходити від установи чи юридичної особи, які мають на це право;
— бути юридично правильно оформленим;
— подавати об’єктивні відомості про події, які висвітлює, базуватися на фактах і містити конкретні пропозиції або вказівки;
— бути максимально стислим, але не за рахунок зменшення інформації; без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістовне навантаження;
— бути грамотним і зрозумілим кожному, хто його читає;
— оформлятися за встановленою формою згідно з реквізитами;
— бути бездоганно відредагованим, мати копії та чернетки;
—- складатися на відповідних бланках або папері стандартного формату.
В управлінській діяльності використовуються головним чином текстові документи, інформацію в яких зафіксовано будь-яким письмовим способом — рукописним, машинописним, друкарським. Такі документи, оформлені за певними правилами, часто називають управлінськими, а сукупність їх — управлінською документацією.
Постановою Держкомітету стандартів з 01.01.91 в дію введено ГОСТ 6.38-90. Це науково обґрунтовані правила підготовки та оформлення документів. Введення таких правил створює необхідні передумови для детальнішої уніфікації документів, що у свою чергу сприятиме використанню їх в автоматизованих системах управління.
Стандарти встановлюють найзагальніші правила складання документів, а також регламентують машинописне оформлення їхніх окремих реквізитів.
Реквізитами називають структурні елементи, з яких складається документ.
Формуляр-зразок — це єдина модель побудови комплексу документів, яка встановлює сукупність реквізитів, властивих документам цього комплексу, розміщених в усталеній послідовності.
Кількість реквізитів у кожному документі не однакова.
Вона визначається видом документа та його змістом.
Діють такі єдині вимоги щодо оформлення ділової документації.
1. Для складання службових документів в установах належить використовувати папір форматів А4 (210×297 мм) та А5 (148×210 мм). Складання документів на папері довільного формату не дозволяється.
2. Як правило, усі службові документи мають оформлятися на бланках установи. Бланки виготовляються згідно з вимогами державних стандартів з обов’язковим додержанням таких правил:
— встановлюється два види бланків: бланк для листів і загальний бланк для інших видів організаційно-розпорядчих документів;
— бланки кожного виду слід виготовляти на основі кутового або поздовжнього розміщення реквізитів. Реквізити заголовка розміщуються центрованим (початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалені від меж площі) або прапоровим (кожний рядок реквізиту починається від лівої межі площі) способом;
— бланки належить виготовляти друкарським способом на білому папері або на папері світлих тонів;
— бланки документів повинні мати такі поля:
а) ліве — 20 міліметрів;
б) верхнє — не менш як 10 міліметрів;
в) праве й нижнє — не менш як 8 міліметрів. Деякі внутрішні документи (заяви працівників, окремі службові довідки тощо) та документи, створювані від імені кількох або більше організацій, оформляються на бланках.
ГОСТ 6.38-90 встановлює максимальний склад реквізитів і певний порядок розміщення їх в організаційно-розпорядчих документах.
1 — Державний Герб України (порядок використання визначається законом).
2 — Емблема організації, підприємства, установи.
3 — Зображення нагород.
4 — Код підприємства, установи, організації за Українським класифікатором підприємств і організацій (УКП0).
5 — Код форми документа за Українським класифікатором управлінської документації (УКУД).
6 — Найменування міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.
7 — Найменування організації, установи чи підприємства — автора документа.
8 — Найменування структурного підрозділу.
9 — Індекс підприємств зв’язку, поштова й телеграфна адреса, номер телефону, номер телетайпа (абонентського телеграфу), факсу, номер рахунка в банку.
10 — Назва виду документа.
11 — Дата.
12 — Індекс.
13 — Посилання на індекс та дату вхідного документа.
14 — Місце складання або видання.
15 — Гриф обмеження доступу до документа.
16 — Адресат.
17 — Гриф затвердження,
18 — Резолюція.
19 — Заголовок до тексту.
20 — Відмітка про контроль.
21 — Текст.
22 — Відмітка про наявність додатків.
23 — Підпис.
24 — Гриф погодження.
25 — Візи.
26 — Печатка.
27 — Відмітка про засвідчення копій.
28 — Прізвище виконавця і номер його телефону.
29 — Відмітка про виконання документа й направлення і до справи.
30— Відмітка про перенесення даних на машинний носій.
31 — Відмітка про надходження документа.
Закріплення за реквізитами постійних місць робить документи зручними для користування, спрощує їх обробку, дає можливість використати при цьому технічні засоби. Реквізити в документі розміщують з урахуванням послідовності операцій його підготовки, оформлення й виконання.
Робота керівника охоплює багато сфер діяльності і однією з основних ділянок діяльності є вміння правильно оформлювати ділову документацію.
Згідно з ними документ повинен:
— надходити від установи чи юридичної особи, які мають на це право;
— бути юридично правильно оформленим;
— подавати об’єктивні відомості про події, які висвітлює, базуватися на фактах і містити конкретні пропозиції або вказівки;
— бути максимально стислим, але не за рахунок зменшення інформації; без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістовне навантаження;
— бути грамотним і зрозумілим кожному, хто його читає;
— оформлятися за встановленою формою згідно з реквізитами;
— бути бездоганно відредагованим, мати копії та чернетки;
—- складатися на відповідних бланках або папері стандартного формату.
В управлінській діяльності використовуються головним чином текстові документи, інформацію в яких зафіксовано будь-яким письмовим способом — рукописним, машинописним, друкарським. Такі документи, оформлені за певними правилами, часто називають управлінськими, а сукупність їх — управлінською документацією.
Постановою Держкомітету стандартів з 01.01.91 в дію введено ГОСТ 6.38-90. Це науково обґрунтовані правила підготовки та оформлення документів. Введення таких правил створює необхідні передумови для детальнішої уніфікації документів, що у свою чергу сприятиме використанню їх в автоматизованих системах управління.
Стандарти встановлюють найзагальніші правила складання документів, а також регламентують машинописне оформлення їхніх окремих реквізитів.
Реквізитами називають структурні елементи, з яких складається документ.
Формуляр-зразок — це єдина модель побудови комплексу документів, яка встановлює сукупність реквізитів, властивих документам цього комплексу, розміщених в усталеній послідовності.
Кількість реквізитів у кожному документі не однакова.
Вона визначається видом документа та його змістом.
Діють такі єдині вимоги щодо оформлення ділової документації.
1. Для складання службових документів в установах належить використовувати папір форматів А4 (210×297 мм) та А5 (148×210 мм). Складання документів на папері довільного формату не дозволяється.
2. Як правило, усі службові документи мають оформлятися на бланках установи. Бланки виготовляються згідно з вимогами державних стандартів з обов’язковим додержанням таких правил:
— встановлюється два види бланків: бланк для листів і загальний бланк для інших видів організаційно-розпорядчих документів;
— бланки кожного виду слід виготовляти на основі кутового або поздовжнього розміщення реквізитів. Реквізити заголовка розміщуються центрованим (початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалені від меж площі) або прапоровим (кожний рядок реквізиту починається від лівої межі площі) способом;
— бланки належить виготовляти друкарським способом на білому папері або на папері світлих тонів;
— бланки документів повинні мати такі поля:
а) ліве — 20 міліметрів;
б) верхнє — не менш як 10 міліметрів;
в) праве й нижнє — не менш як 8 міліметрів. Деякі внутрішні документи (заяви працівників, окремі службові довідки тощо) та документи, створювані від імені кількох або більше організацій, оформляються на бланках.
ГОСТ 6.38-90 встановлює максимальний склад реквізитів і певний порядок розміщення їх в організаційно-розпорядчих документах.
1 — Державний Герб України (порядок використання визначається законом).
2 — Емблема організації, підприємства, установи.
3 — Зображення нагород.
4 — Код підприємства, установи, організації за Українським класифікатором підприємств і організацій (УКП0).
5 — Код форми документа за Українським класифікатором управлінської документації (УКУД).
6 — Найменування міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.
7 — Найменування організації, установи чи підприємства — автора документа.
8 — Найменування структурного підрозділу.
9 — Індекс підприємств зв’язку, поштова й телеграфна адреса, номер телефону, номер телетайпа (абонентського телеграфу), факсу, номер рахунка в банку.
10 — Назва виду документа.
11 — Дата.
12 — Індекс.
13 — Посилання на індекс та дату вхідного документа.
14 — Місце складання або видання.
15 — Гриф обмеження доступу до документа.
16 — Адресат.
17 — Гриф затвердження,
18 — Резолюція.
19 — Заголовок до тексту.
20 — Відмітка про контроль.
21 — Текст.
22 — Відмітка про наявність додатків.
23 — Підпис.
24 — Гриф погодження.
25 — Візи.
26 — Печатка.
27 — Відмітка про засвідчення копій.
28 — Прізвище виконавця і номер його телефону.
29 — Відмітка про виконання документа й направлення і до справи.
30— Відмітка про перенесення даних на машинний носій.
31 — Відмітка про надходження документа.
Закріплення за реквізитами постійних місць робить документи зручними для користування, спрощує їх обробку, дає можливість використати при цьому технічні засоби. Реквізити в документі розміщують з урахуванням послідовності операцій його підготовки, оформлення й виконання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий